Нарешті! Рух Чесно готовий розказати про доброчесність всіх кандидатів (Анонс)

12 жовтня (п'ятниця) о 12:00 рух ЧЕСНО презентує результати оцінки доброчесності кандидатів у округах Чернівецької області а також аналіз кандидатів, що балотуються за партійними списками. Адреса: вул. Червоноармійська, 4 (3 поверх, вхід з балкону). 
 

Скільки порушників ховається в списках партій? Чи є чесні кандидати на Буковині та хто вони? Який конкурс порушників на одне місце в парламенті? На ці та інші питання ЧЕСНО спробує дати відповіді.
До обговорення результатів громадського аудиту кандидатів-мажоритарників запрошено представників політичних партій, політологів, експертів та журналістів.

В рамках дослідження кандидатів-мажоритарників учасники Руху ЧЕСНО проаналізували 2008 кандидатів у 225 мажоритарних округах, самовисуванців та висуванців від партій, та виявили 684 кандидатів, які порушили принаймні 1 з 4 критеріїв ЧЕСНО. 4 жовтня Рух ЧЕСНО передав штабам 22 політичних партій результати перевірки кандидатів-мажоритарників, що були висунуті цими політичними силами. Окрім цього 16 політичних сил, що мають незначні шанси пройти до парламенту, отримали аналіз перших п’ятірок своїх партійних списків. Кандидати мали 3 дні для ознайомлення з результатами дослідження ЧЕСНО перед їх оприлюдненням та надсилання аргументованих відповідей.

Контактні особи:
Вадим МІСЬКИЙ – 066 569 2098
Георгій БОДНАРАШ – 066 368 4345
chesno.cv@gmail.com

9 коментарів

Олег Тудан
Вопрос движению «Честно»

Александр Володарский — 14.10.2012

В критериях добропорядочности кандидатов на сайте Честно фигурирует «Отсутствие фактов нарушения прав и свобод человека».
У многих кандидатов от ВО «Свобода» этот пункт считается выполненным, не прошли отбор всего 9 из 58.
При этом, представители этой партии неоднократно высказывались за введение в Украине смертной казни, т.е., выражаясь либерально-правозащитным языком, за прямое нарушение второго пункта Конвенции о Правах Человека.
Более того, это же требование закреплено в их базовых программных документах. Открываем проект национальной конституции ВО «Свобода», читаем:
За злочини проти Української нації, Української держави та особливо тяжкі злочини проти людини і громадянина вводиться смертна кара.
То есть, партия не скрывает, что планирует ввести смертную казнь, причём не только за криминальные, но и за политические преступления.
Считаю, что «Честно» должны отметить этот факт в личных делах всех кандидатов идущих по спискам Свободы, а также всех мажоритарщиков от этой партии

Источник shiitman.net/2012/10/14/vopros-dvizheniyu-chestno/
Вадим Міський
Да, в большинстве случаев, непрохождение кандидатов от ВО «Свобода» по критерию «Отсутствие фактов нарушения прав и свобод человека» мотивируется языком ненависти (hatespeech).
В целом, это отсылает нас к нарушению ст. 27 Конституции (Утворення і діяльність політичних партій та громадських організацій, програмні цілі або дії яких спрямовані на [...] пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини [...] забороняються).
Информацию про каждого кандидата, включая подробности нарушения критериев, можно посмотреть на www.chesno.org
Если у Вас есть факты, потверждающие возможную причастность к нарушению критериев кандидатами, не найденные Движением ЧЕСТНО, присылайте (кнопка «повідомити про порушення» на сайте www.chesno.org).
Ігор Гамаль
А яка Ваша позиція щодо смертної кари? Цитата трохи здивувала…
Олег Тудан
Игорь, вы у меня интересуетесь?
Ігор Гамаль
так
Олег Тудан
Я, скорее всего, еще не сформулировал свое отношение к смертной казни за преступления против человека, но за преступления против государства, насквозь фальшивой и эфемерной субстанции (я имею ввиду не только Украину, а любое государство) вводить смертную казнь сродни средневековому обычаю сжигать на костре за хулу на бога. Вообще, есть некая тенденция в том, что правые доводят до кровавого абсурда любую идею: неприятие — до ненависти, наказание — до смерти, любовь к отчизне — до слепого верования в б-гоизбранность.

Святослав Вишинський
Державу слід розуміти не тільки як механізм відчуження (вона ним неуникно є), але і як механізм самоорганізації великої спільноти, з чого наступ на державні інтереси в ряді випадків опосередковано (через державу як форму буття спільноти) є наступом на саму спільноту. Інший приклад: свідомий обвал на біржі, спрямований на збагачення вузького прошарку і різке збідніння більшості — це також злочин проти конкретної більшості, а не «всього лиш» маніпуляція абстрактними цифрами. Звісно, меншості найчастіше узурпують державу як механізм і власні інтереси відстоюють за щитом більшості, однак це вже інша історія. Право індивіда жити окремо від держави можна визнати і поважати: але в такому разі це право має бути абсолютним і такий гіпотетичний індивід має відмовитись і від будь-якої взаємодії зі спільнотою, оформленою в державу. Як соціальний ескапізм. Однак на поч. XXI ст. це у вищому сенсі проблематично.
Олег Тудан
". Право індивіда жити окремо від держави можна визнати і поважати: але в такому разі це право має бути абсолютним і такий гіпотетичний індивід має відмовитись і від будь-якої взаємодії зі спільнотою, оформленою в державу."

Это мне напоминает эпизод из «Отсоса» Стьюарда Хоума:

«По зданию разносились звуки ударов и крики людей: это допрашивали и избивали либертарианцев.
— Ты не можешь со мной так обходиться! — выл юноша, которого полицейский бил по почкам. — Это демократическая страна, у меня, знаешь, тоже есть права человека!
— Ты бл***кий розовый говнюк, — отвечал констебль. — Ты лишился своих демократических прав тогда, когда присоединился к анархистам. Если бы все вышло по-твоему, то половина мудацкого населения этой страны была бы убита, а другую вы бы засунули в трудовые лагеря. Меня тошнит от тебя!»

Но вы зря сразу ухватились за мое неприятие государства, мы же говорим о смертной казни и симпатии к ней членов «Свободы».
Святослав Вишинський
Тут немає потреби малювати жахаючі картини. Швидше, йде мова про такі речі, як паспорт, громадянство, прописка, пенсія, освіта, оформлення власності на землю чи нерухомість, право голосу і т.п. В дійсності, анархісти, проживаючи на території суверенних держав, жити без цих елементарних речей не можуть — і особливо не поспішають першими відмовлятись. Тоді як відкривати коммуни на екзотичних островах уже давно неможливо — планета давно поділена. Залишається тільки відвойовувати (?), посилаючись на вільне природнє право. Як не крути, ідилія не складеться ні в кого. Смертна кара — адекватна відповідь відносно тих, хто так само присвоює собі право, прямо чи опосередковано, позбавляти життя інших. В іншому разі суспільство виявляється поблажливішим до злочинця, ніж злочинець до суспільства. Звісно, не слід генералізувати, однак логіка зрозуміла.
Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте